17.2.1 Сутність та особливості міжнародних відносин
Міжнародні відносини є об'єктом зовнішньої політики, міжнародної політики в цілому. Втім, звичний для нас термін «міжнародні відносини» не зовсім точний, оскільки відповідні відносини ніколи не складаються безпосередньо між народами. Як демократія не буває безпосередньо владою народу, так і міжнародні відносини не бувають відносинами безпосередньо між народами. Вони опосередковуються державами — через охорону кордонів, митний контроль, візові режими, закордонні паспорти, монополію на здійснення зовнішньої політики тощо. Франкомовний еквівалент терміна «міжнародні відносини» — relations Internationales, що дослівно означає «міжнаціональні відносини», чи відповідний англомовний термін дещо точніші, оскільки в західноєвропейській традиції нація ототожнюється з державою. Визначення «народу» як головного суб'єкта міжнародних відносин передбачає саме державні народи-нації, а по суті — держави.
Звичайно міжнародні відносини визначаються як система політичних, економічних, соціальних, культурних, воєнних, правових та інших зв'язків між: державами й народами.
Вивчаються вони різними науками. Так, історія аналізує проблеми виникнення й розвитку зовнішньої політики та дипломатії. Економічна наука досліджує міжнародні економічні зв'язки. Наука міжнародного права зосереджується на вивченні норм і принципів, які регулюють систему міжнародних відносин, а також взаємовідносини в межах окремих груп країн або на двосторонній основі. Політологія відіграє особливо велику роль у дослідженні міжнародних відносин. Вже хоча б тому, що найважливішим об'єктом її вивчення є держава, яка виступає головним суб'єктом міжнародних відносин. Політологія зосереджується на дослідженні саме політичних зв'язків між державами, розглядаючи їх як суб'єкт зовнішньої політики.
Міжнародні відносини виступають специфічним видом суспільних відносин. Як і суспільні відносини в цілому, вони с відносинами між людьми; в них чітко вирізняються економічний, соціальний, політичний і духовно-культурний аспекти. Водночас міжнародні відносини характеризуються низкою особливостей. Це, по-перше, їх невладний характер. Влада є одним із основних регуляторів суспільного життя всередині держави, де існують відносини панування і підкорення, керівництва й підпорядкування. У відносинах між державами владні відносини як відносини панування і підкорення є не правилом, а відхиленням від нього. Тут має бути рівність партнерів під кутом зору міжнародного права. Це відносини конкуренції, суперництва або співробітництва і лише як виняток — панування й підкорення.Оскільки міжнародні відносини не мають владного характеру, то постає проблема виокремлення їх політичного аспекту. Цей аспект не може бути визначений через владу, як це робиться стосовно політики всередині держави. Він може бути виокремлений на основі суб'єктів відносин, якими є політичні інститути та особи, що їх представляють.
Іншими словами, міжнародні політичні відносини — це відносини між державами, політичними партіями, громадсько-політичними організаціями і рухами, міжнародними організаціями та іншими суб'єктами політики на міжнародній арені. За такого розуміння міжнародних політичних відносин навіть суто економічні відносини між державами як політичними інститутами набувають політичного характеру. Політичний аспект, політичні відносини складають основний зміст міжнародних відносин.
По-друге, система міжнародних відносин має децентралізований характер. Якщо всередині держави є загальнодержавний центр прийняття рішень, яким виступає система владних органів, то в міжнародних відносинах таких керівних центрів, діяльність яких ґрунтувалася б на пануванні й підкоренні, немає.
По-третє, основним засобом розв'язання суперечностей в міжнародних відносинах с консенсус — прийняття рішення на міжнародних конференціях, нарадах та в міжнародних організаціях на основі спільної згоди учасників без проведення формального голосування, якщо проти нього не виступає жоден з учасників. Консенсус застосовується також як засіб забезпечення єдності позицій держав до проведення голосування з обговорюваних питань, яке в такому разі відкладається на час процесу узгодження. Консенсус має важливе значення в досягненні домовленості між державами, оскільки відкриває можливості для відшукання взаємоприйнятних рішень для всіх учасників переговорів. Він передбачає прийняття рішень усіма державами на основі добровільних компромісів, поваги суверенітету одна одної, рівності і взаємного визнання інтересів сторін, виключає диктат, тиск або прийняття рішення механічною більшістю голосів на міжнародній конференції чи в міжнародній організації.
По-четверте, в міжнародних відносинах більшу, ніж у внутрішніх, роль відіграє суб'єктивний чинник, особливо діяльність керівників держав і міжнародних організацій, у розв'язанні наявних суперечностей.
- Глава 1
- Глава 2
- Глава 4
- Глава 10
- Глава 11
- Глава 12
- Глава 13
- Глава 14
- Глава 15
- Глава 16
- Глава 17
- Глава 18
- Об'єкт і предмет політології
- 1.1.1 Політологія та інші науки про суспільство
- 1.1.2 Предмет політології
- 1.1.3 Закономірності політології
- 1.1.4 Структура політології
- 1.2 Основні категорії, методи і функції політології
- 1.2.1 Категорії політології
- 1.2.2 Методи політологічних досліджень
- 1.2.3 Функції політології
- 1.2.4 Становлення політології як науки і навчальної дисципліни
- Рекомендована література
- Глава 2 основні історичні віхи пізнання політичних явищ
- 2.1 Зародження політичних ідей та їх розвиток у стародавньому світі
- 2.1.1 Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу
- 2.1.2 Політичні вчення у Стародавній Греції
- 2.1.3 Політична думка у Стародавньому Римі
- 2.2 Західноєвропейська політична думка середньовіччя
- 2.2.1 Вчення Фоми Аквінського про державу
- 2.2.2 Політичне вчення Марсилія Падуанського
- 2.З політичні вчення епохи відродження
- 2.3.1 Політичне вчення Нікколо Макіавеллі
- Вчення Жана Бодена про державу
- Політичні ідеї утопічного соціалізму
- 2.4 Становлення і розвиток політичної науки нового часу
- 2.4.1 Політичні вчення в Голландії
- 2.4.2 Політичні вчення в Англії
- 2.4.3 Політичні вчення у Франції
- 2.4.4 Політичні вчення в Німеччині
- 2.5 Основні напрями західноєвропейської політичної думки XIX - початку XX ст.
- 2.5.1 Класичний лібералізм
- 2.5.2 Критично-утопічний соціалізм
- 2.5.3 Марксизм
- 2.5.4 Елітизм
- Рекомендована література
- Глава з зародження і розвиток української політичної думки
- 3.1 Політичні погляди у київській русі
- 3.1.1 «Слово про закон і благодать»
- 3.1.2 «Повість врем'яних літ»
- 3.1.3 «Руська правда»
- 3.1.4 «Повчання»
- 3.1.5 «Слово о полку Ігоревім»
- 3.2 Українська політична думка литовсько-польської і польсько-козацької доби (XVI-XVIII ст.)
- 3.2.1 Станіслав Оріховський-Роксолан
- 3.2.2 Христофор Філалет
- 3.2.3 Іван Вишенський
- 3.2.4 Становлення козацько-гетьманської держави
- 3.2.5 Пилип Орлик
- 3.2.6 Стефан Яворський
- 3.2.7 Феофан Прокопович
- З.3 політична думка україни в XIX ст.
- 3.3.1 Микола Костомаров
- 3.3.2 Тарас Шевченко
- 3.3.3 Михайло Драгоманов
- 3.3.4 Сергій Подолинський
- 3.3.5 Іван Франко
- 3.4 Основні напрями розвитку української політичної думки у першій половині XX ст.
- 3.4.1 Соціалізм
- 3.4.2 Консерватизм
- 3.4.3 Націоналізм
- 3.4.4 Націонал-демократизм
- Рекомендована література
- Розділ 2
- 4.1.2 Суб'єкти політики
- 4.1.3 Функції політики
- 4.2 Зв'язок політики з іншими сферами суспільного життя
- 4.2.1 Місце політичних відносин у системі суспільних відносин
- 4.2.2 Види політики
- 4.2.3 Політика як наука й мистецтво
- Рекомендована література
- Глава 5 політична влада
- 5.1 Влада як суспільне відношення
- 5.1.1 Сутність і види влади
- 5.1.2 Політична влада
- 5.1.3 Концепції влади
- Ресурси й легітимність політичної влади
- 5.2.1 Ресурси політичної влади
- 5.2.2 Поняття легітимності влади
- 5.2.3 Ознаки легітимності політичної влади
- 5.2.4 Типи легітимності політичної влади
- Рекомендована література
- Глава 6 соціальні засади політики
- 6.1 Сутність та особливості соціальних відносин
- 6.2 Соціальні спільності як суб'єкти політичних відносин
- 6.2.1 Соціально-класові спільності
- 6.2.2 Соціально-етнічні спільності
- 6.2.3 Соціально-демографічні спільності
- 6.2.4 Соціально-професійні спільності
- 6.2.5 Соціально- територіальні спільності
- 6.3 Соціально-політичні конфлікти
- 6.3.1 Поняття соціально-політичного конфлікту
- 6.3.2 Міжкласові конфлікти
- 6.3.3 Міжетнічні конфлікти
- 6.3.4 Соціальна політика
- Рекомендована література
- Глава 7 системний вимір політики
- 7.1 Сутність і значення системного аналізу політики
- 7.1.1 Сутність системного аналізу
- 7.1.2 Концепція політичної системи д.Істона
- 7.1.3 Модель політичної системи г. Алмонда
- 7.2 Структура і функції політичної системи суспільства
- 7.2.1 Структура політичної системи
- 7.2.2 Функції політичної системи
- 7.2.3 Закономірності функціонування політичної системи
- 7.3 Типологія політичних систем
- Рекомендована література
- Розділ 3 інституціоналізовані форми політики
- Глава 8
- Держава — головний інститут політичної систем суспільства
- 8.1 Сутність, ознаки та функції держави
- 8.1.1 Сутність та основні ознаки держави
- 8.1.2 Основні концепції походження держави
- 8.1.3 Функції держави
- 8.2 Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади
- 8.2.1 Глава держави
- 8.2.2 Парламент
- 8.2.3 Уряд
- 8.2.4 Поділ державної влади
- 8.3 Форми держави
- 8.3.1 Форми державного правління
- 8.3.2 Форми державного устрою
- 8.3.3 Організація державної влади в Україні
- Рекомендована література
- Глава 9 правова держава та громадянське суспільство
- 9.1 Сутність та основні ознаки правової держави
- 9.1.1 З історії теорії правової держави
- 9.1.2 Основні ознаки правової держави
- 9.2 Громадянське суспільство та його взаємозв'язок з державою
- 9.2.1 Становлення концепції громадянського суспільства
- 9.2.2 Структура громадянського суспільства
- 9.2.3 Взаємозв'язок держави і громадянського суспільства
- 9.3 Проблеми становлення правової держави і громадянського суспільства в україні
- 9.3.2 Становлення громадянського суспільства
- Рекомендована література
- Глава 10 політичні партії і партійні системи
- 10.1 Сутність, генезис і функції політичних партій
- 10.1.1 Сутність політичної партії
- 10.1.2 Генезис політичних партій
- 10.1.3 Функції політичних партій
- 10.2 Типологія політичних партій
- 10.2.1 Типологія партій за соціальною основою
- 10.2.2 Інші типології політичних партій
- 10.3 Партійні системи
- 10.3.1 Поняття партійної системи
- 10.3.2 Типологія партійних систем
- 10.3.3 Багатопартійна система
- 10.3.4 Двопартійна система
- 10.3.5 Однопартійна система
- 10. 4 Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем
- 10.4.1 Мажоритарна виборча система
- 10.4.2 Пропорційна виборча система
- 10.4.3 Змішана виборча система
- 10.4.4 Взаемозв 'язок форм правління, партійних і виборчих систем
- 10.5 Партійна й виборча системи в україні
- 10.5.1 Становлення багатопартійності в Україні
- 10.5.2 Особливості партійної і виборчої систем України
- Глава 11 групи інтересів
- 11.1 Поняття і функції груп інтересів
- 11.1.1 Сутність групового підходу до вивчення політики
- 11.1.2 Поняття «групи інтересів»
- 11.1.3 Функції груп інтересів
- 11.2 Типологія груп інтересів
- 11.2.1 Профспілки
- 11.2.2 Жіночий рух
- 11.3 Політичне представництво груп інтересів
- 11.3.1 Безпосереднє політичне представництво інтересів
- 11.3.2 Опосередковане політичне представництво інтересів
- Рекомендована література
- Глава 12 політичні режими
- 12.1 Поняття і структура політичного режиму
- 12.1.1 Поняття політичного режиму
- 12.1.2 Структура політичного режиму
- 12.2 Типологія політичних режимів
- 12.2.1 Типологія політичних режимів г. Моски
- 12.2.2 Політичні й державні режими
- 12.2.3 Тоталітаризм
- 12.2.4 Авторитаризм
- 12.2.5 Демократичний політичний режим
- 12.2.6 Трансформація політичних режимів
- 12.3 Теоретичні засади демократії
- 12.3.1 Поняття демократії
- 12.3.2 Політичні принципи демократії
- 12.3.3 Основні концепції демократії
- Рекомендована література
- Розділ 4 персоналізовані аспекти політики
- Глава 13
- Особа як суб'єкт політики
- 13.1 Політична суб'єктність особи
- 13.1.1 Поняття «людина», «індивід», «особа»
- 13.1.2 Політична суб'єктність особи
- 13.2 Основні типи й види політичної поведінки
- 13.2.1 Поняття політичної поведінки
- 13.2.2 Типи й види політичної поведінки
- 13.2.3 Основні форми політичної участі. Референдум
- 13.2.4 Специфіка масової поведінки в політиці
- 13.2.5 Мотивація політичної поведінки
- 13.3 Політика і мораль
- 13.3.1 Історичний аспект
- 13.3.2 Моральна дилема в політиці
- 13.3.3 Вплив влади на особу
- Рекомендована література
- Глава 14 політичні еліти
- 14.1 Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- 14.1.1 Поняття політичної еліти
- 14.1.2 Сучасні концепції політичних еліт
- 14.1.3 Функції політичної еліти
- 14.2 Типологія та шляхи формування політичних еліт
- 14.2.1 Типологія політичних еліт
- 14.2.2 Еліта і бюрократія
- 14.2.3 Шляхи формування політичних еліт
- Рекомендована література
- Глава 15 політичне лідерство
- 15.1 Сутність, витоки і функції політичного лідерства
- 15.1.1 Сутність політичного лідерства
- 15.1.2 Витоки політичного лідерства
- 15.1.3 Функції політичного лідерства
- 15.2 Типологія та механізми формування політичного лідерства
- 15.2.1 Типологія політичного лідерства
- 15.2.2 Механізми формування політичного лідерства
- Глава 16 політична культура
- 16.1 Сутність і структура політичної культури
- 16.1.1 Сутність політичної культури
- 16.1.2 Структура політичної культури
- 16.2 Політична свідомість як елемент політичної культури
- 16.2.1 Поняття політичної свідомості
- 16.2.2 Політична психологія та ідеологія
- 16.2.3 Буденна й теоретична політична свідомість
- 16.2.4 Індивідуальна, групова й масова політична свідомість
- 16.3 Типи і функції політичної культури
- 16.3.1 Типологія політичної культури г. Алмонда і с. Верби
- 16.3.2 Типологія політичної культури є. Вятра
- 16.3.3 Вплив політичної культури на політичну систему
- 16.3.4 Функції політичної культури
- 16.4 Політична соціалізація
- 16.4.1 Сутність політичної соціалізації
- 16.4.2 Етапи політичної соціалізації
- Розділ 4 політика як міжнародний процес
- Глава 17
- Міжнародна політика
- 17.1 Зовнішня політика
- 17.1.1 Міжнародна і зовнішня політика
- 17.1.2 Цілі і функції зовнішньої політики
- 17.1.3 Засоби зовнішньої політики
- 17.2 Міжнародні політичні відносини
- 17.2.1 Сутність та особливості міжнародних відносин
- 17.2.2 Структура міжнародних політичних відносин
- 17.3 Світовий політичний процес
- 17.3.1 Поняття світового політичного процесу
- 17.3.2 Марксистська концепція світового політичного процесу
- 17.3.3 Геополітичні концепції
- 17.3.4 Концепція політичного реалізму
- 17.3.5 Модерністські концепції
- 17.3.6 Україна в системі міжнародних політичних відносин
- Рекомендована література
- Глава 18 світові ідейно-політичні доктрини
- 18.1 Класичні буржуазні ідейно-політичні доктрини і сучасність
- 18.1.1 Лібералізм
- 18.1.2 Консерватизм
- 18.2 Основні ідейно-політичні доктрини в робітничому русі
- 18.2.1 Комунізм
- 18.2.2 Соціал-демократизм
- 18.3 Ідейні засади політичного екстремізму
- 18.3.1 Фашизм
- 18.3.2 Анархізм
- 18.3.3 Троцькізм
- 18.3.4 Взаємовплив політичних ідеологій
- Рекомендована література