24 Історія Аргентини.

Людина з'явилася на території Аргентини приблизно у час від 50 до 11 тисячоліття до н. е. В давні часи територію Аргентини населяли численні індіанські племена, що зберігали общинно-родові відносини. Найбільш розвиненими були племена індіанців північного заходу, відомі під узагальненою назвою діагітів. Вони вели осіле життя, займалися землеробством, уміли виплавляти кольорові метали, знали ткацтво. На північному сході та в центрі жили гуарані, тапес та ін. В південній частині кочували араукани, патагонці.

У 1516 році сюди прибули перші європейці — експедиція іспанського мореплавця Хуана Діаса де Соліса. Проти колонізаторів не раз спалахували повстання індіанських племен (1580, 1630, 1657, 1710-11). У 1776 році було утворене залежне від іспанської корони Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата, до складу якого увійшли території сучасних Парагваю, Аргентини, Уругваю і частини Болівії зі столицею у місті Буенос-Айресі.

Під час війни за незалежність іспанських колоній в Америці 1810-26 аргентинці під керівництвом Бельграно і Сан-Мартіна вели збройну боротьбу проти іспанських колонізаторів. У 1816 конгрес представників провінцій у м. Тукумані проголосив незалежність Об'єднаних провінцій Ла-Плати від Іспанії. В 1826 було створено Федеративну Республіку Аргентина. Протягом 19 ст. точилася боротьба між унітаріями (борці за автономію регіонів від панування Буенос-Айреса) і федералістами (прихильники сильного централізованого правління). З 1830-х років в Аргентині зміцнювалися економічна і політична позиції Великобританії, 1833 вона захопила Фолклендські (Мальвінські) острови.

Наприкінці 19 ст. Аргентина опиняється в залежному від великих держав політичному і економічному становищі, перетворюючись її на постачальника м'яса, зерна та іншої сировини. Період з 1930 по 1943 роки отримав назву Безславна декада і характеризувався авторитарною владою військовиків. В 1943 внаслідок військового перевороту до влади в Аргентині прийшла група офіцерів, один з керівників якої Хуан Перон (президент Аргентини 1946-55 і 1973-74) проводив політику соціального популізму, пізніше відому як перонізм. Переворот 1976 року привів до влади військову хунту, яка розпустила конгрес, заборонила діяльність політичних партій і профспілок. Хунта керувала країною доки поразка в Фолклендській війні з Великобританією не змусила генерала Гальтієрі піти у відставку в 1983 році, після чого в Аргентині було встановлено демократичне правління. У 2001 році Аргентина пережила економічну кризу, після якої у країні встановилася відносна стабільність розвитку.