Основні висновки

• Поняття “політика” багатогранне і багатовимірне. Існують трактування політики як діяльності держави, як прагнення до участі у владі чи до здійснення впливу на розподіл влади, як конкуренції інтересів, як публічного протистояння груп, як мистецтва досягнення компромісів і згоди, як реалізованого владою розподілу цінностей. Вони відображають різні сторони реального світу політики.

• Виокремлюють три основних аспекти прояву політики: як сфери суспільного життя, як різновид активності соціальних суб’єктів, як тип соціальних відносин.

• У структурі політики виділяються форма, зміст і процес. Основними функціями політики є владно-регулятивна, цінністно-регулятивна, комунікативна, інтегративна. Її властивостями виступають універсальність, інклюзивність, атрибутивність. Основними видами політики є внутрішня, зовнішня, світова.

• Слід усвідомлювати допустимі межі для політики в цивілізованому суспільстві, які оберігали б нас від надмірного її тиску.

• Політична думка має довгу історії, проте процес виділення політології в самостійну академічну дисципліну в основному завершився лише на початку ХХ ст.

• Переконливою є точка зору, що розглядає політологію як загальну, інтегральну науку про політику в усіх її проявах, включаючи в неї всі політичні дисципліни.

• Політологія є наукою, яка раціонально відображає політичне життя через систему знань про цілі, завдання, рушійні сили і зміст політичних процесів, про діяльність людей, партій, об’єднань, держав у сфері політичних відносин.

• Методи політології як науки: інституційний, історичний, соціологічний, біхевіористський, структурно-функціональний, системний, порівняльний.

• У структурі політології виокремлюються два рівні знань – теоретичний та прикладний.

План семінару

1. Феномен політики: зміст, структура, функції і ресурси політики як

соціального інституту