15 Історія Єгипту (з xvі століття).

У 1859-1869 француз Ф. Де Лессепс збудував за підтримки європейського капіталу Суецький канал. Боротьбу за вплив у Єгипті виграла Великобританія, яка скупила більшість акцій товариства Суецького каналу. Це дозволило британцям встановити повний контроль над єгипетським урядом .Незадоволення британським правлінням переросло у свідомий націоналістичний рух, метою якого була державна незалежність. У 1922 Єгипет став формально незалежною монархією. У 1936 був укладений договір, на підставі якого закінчилася британська воєнна окупація, однак британське військо залишилося в зоні каналу. У 1952 стався республіканський військовий переворот, детронізація короля Фарука. У 1953 проголошено республіку. У 1956 Суецький канал було націоналізовано, французько-британсько-ізраїльська інтервенція закінчилася невдачею (суецька криза, суецька війна). У 1967 Єгипет зазнав поразки у війні з Ізраїлем (так звана шестиденна війна) і втратив Синайський півострів. У 1973 відбулася так звана жовтнева війна (війна Йом-Кіпур), У 1979 Єгипту було повернуто Синайський півострів. У 1991 під час війни у Перській затоці Єгипет засудив Ірак і приєднався до антиіракської коаліції. З 25 січня 2011 року в Єгипті не припинялися масові народні заворушення, що переросли в громадянське повстання між прихильниками президента Хосні Мубарака й опозицією. Результатом заворушень стала відставка 11 лютого 2011 року Хосні Мубарака, який передав владу Вищій військовій раді. Раду очолює міністр оборони Мухаммед Хусейн Тантаві, де-факто саме він є главою країни в цей час.