2.2 Правові основи функціонування політичної системи Грузії на рівні вищих органів державної влади

Конституція Грузії є основним писаним законом, який має вищу юридичну силу, пряму дію і верховенство на всій території Грузії. Це політико-правовий акт, за допомогою якого народ заснував основні принципи устрою суспільства і держави, визначив субєкти державної влади, механізм її здійснення, закріпив охоронювані державою права, свободи та обовязки людини і громадянина.

Грузинська конституція була прийнята 24 серпня 1995 року і переглянута 15 жовтня 2010. До неї в республіці діяли конституції 1921, 1922, 1927, 1937 і 1978 рр. Нова Конституція Грузії складається з преамбули, 9 основних глав, 109 статей в кожній з яких від 2 до 4 пунктів [8, 217].

За порядком зміни, внесення поправок і доповнень Конституція Грузії є «мякою», тому що зміни до конституції вносяться в тому ж порядку, що і в звичайні закони, або по досить простій процедурі. Поправки приймаються парламентом 2/3 голосів. У період з 1999 по 2006 рік поправки вносилися 12 разів. Так, в 2004 році, після «революції троянд», було розширено повноваження президента і введена посада премєр-міністра. У 2006 році прийняті поправки, що передбачають одночасне проведення президентських і парламентських виборів у 2008 році. За способом прийняття основний закон Республіки Грузія є народним: конституція прийнята представницьким органом, за формою правління, яка закріплюється в конституції - республіканською, а за формою державного устрою, що встановлюється - унітарною.

Джерелом державної влади в Грузії є народ, який делегує свої повноваження вищим органам державної влади та здійснює свою владу за допомогою референдуму, інших форм безпосередньої демократії.

Президент Грузії є главою грузинської держави і главою виконавчої влади. Президент Грузії направляє й здійснює внутрішню і зовнішню політику держави. Він забезпечує єдність і цілісність країни, а також діяльність державних органів відповідно до Конституцією. Президент Грузії є вищим представником Грузії у зовнішніх зносинах.

Президент Грузії обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на пять років. Одна і та ж особа може бути обрана Президентом тільки двічі поспіль. Президентом може бути обраний володіє виборчим правом громадянин Грузії за народженням, який досяг 35 років, прожив у Грузії не менше 15 років і до дня призначення виборів проживає у Грузії.

Право висування кандидатури Президента мають політичне обєднання або ініціативна група. Висунення кандидатури повинно бути підтверджено підписами не менше пятдесяти тисяч виборців.

Президент Грузії:

а) укладає міжнародні договори та угоди, веде переговори з іноземними державами; за згодою Парламенту призначає та звільняє з посади послів та інших дипломатичних представників Грузії;

б) призначає за згодою Парламенту членів уряду-міністрів;

в) правомочний звільняти з посади міністрів;

г) приймає відставку міністрів та інших визначених законом посадових осіб, правомочний доручити міністрам виконання службових обовязків до формування нового уряду;

д) представляє Парламенту проект Державного бюджету Грузії після узгодження його основних даних і напрямків з парламентськими комітетами;

е) представляє Парламенту, призначає та звільняє з посади посадових осіб у випадках і порядку, визначених Конституцією або законом;

ж) у разі збройного нападу на Грузію оголошує військовий стан, при наявності відповідних умов укладає мир і не пізніше 48 годин вносить це рішення на затвердження Парламенту;

з) під час війни або масових безладів, при зазіханні на територіальну цілісність країни, у разі військового перевороту або озброєного повстання, екологічної катастрофи і епідемій, або в інших випадках, коли органи державної влади позбавлені можливості нормально здійснювати свої конституційні повноваження, оголошує надзвичайний стан на всій території країни або в якій-небудь її частини.

і) вправі за згодою Парламенту припинити діяльність або розпустити представницькі органи самоврядування або територіальних одиниць, якщо їх дії створюють загрозу для суверенітету, територіальної цілісності країни, для здійснення державними органами своїх конституційних повноважень;

к) на основі Конституції і закону видає укази і розпорядження;

л) підписує і оприлюднює закони в порядку, визначеному Конституцією;

м) вирішує питання громадянства, а також надання притулку;

н) присуджує державні нагороди, присвоює вищі військові, спеціальні і почесні звання, а також вищі дипломатичні ранги;

о) здійснює помилування засуджених.

У встановленому законом порядку Президент призначає вибори Парламенту та інших представницьких органів. За пропозицією президента Грузії парламент затверджує структуру і порядок діяльності виконавчої влади. Президент вправі скасувати акти підзвітних йому органів виконавчої влади.

Президент Грузії є Верховним Головнокомандувачем Збройними Силами Грузії. Він призначає членів Ради Національної Безпеки, головує на його засіданнях, призначає та звільняє з посади воєначальників.

Президент раз на рік представляє парламенту доповідь з найважливіших питань становища країни.

Парламент Грузії є вищим представницьким органом країни, який здійснює законодавчу владу, визначає основні напрями зовнішньої і внутрішньої політики країни, у встановлених Конституцією межах контролює діяльність уряду та здійснює інші повноваження.

Парламент обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на чотири роки. Парламент складається з 150 членів, обраних за пропорційною системою, і 85 - обраних за мажоритарною системою. Членом Парламенту може бути обраний громадянин Грузії, який досяг двадцятипятирічного віку, має право обирати.

Внутрішня структура та порядок роботи Парламенту визначаються Регламентом Парламенту. Прохідний барєр складає 5%. Перше засідання новообраного Парламенту має відбутися протягом 20 днів з дня закінчення виборів. Дату проведення першого засідання призначає Президент Грузії. Парламент приступає до роботи в разі визнання повноважень не менше двох третин його членів.

Парламент Грузії на строк своїх повноважень у встановленому Регламентом порядку таємним голосуванням обирає Голову парламенту Грузії та заступників Голови, в тому числі - по одному заступнику з числа і за поданням членів Парламенту, обраних від Абхазії та Аджарії.

Голова Парламенту керує роботою парламенту, забезпечує вільне висловлення думок, підписує прийняті парламентом акти, здійснює інші передбачені Регламентом повноваження. Голова парламенту у встановленому Регламентом порядку здійснює у будинку парламенту всі адміністративні функції.

Для організації роботи парламенту створюється Бюро парламенту, до складу якого входять Голова парламенту Грузії, заступники Голови, голови парламентських комітетів і фракцій.

Члени парламенту можуть обєднуватися в парламентські фракції. Число членів фракції має бути не менше десяти.

Парламент Грузії більшістю повного складу ратифікує, денонсує та скасовує міжнародні договори і угоди. Законопроект чи постанова вважаються прийнятими парламентом, якщо вони підтримані більшістю присутніх, але не менш як однією третиною повного складу парламенту, якщо Конституцією не визначено інший порядок прийняття законопроекту або постанови. Проект органічного закону вважається прийнятим, якщо він підтриманий більш як половиною облікового складу парламенту.

Законопроект, прийнятий Парламентом, у пятиденний строк передається Президенту Грузії. Президент протягом 10 днів підписує і оприлюднює закон, або з мотивованими зауваженнями повертає до парламенту.

Уряд відповідно до законодавства Грузії забезпечує здійснення виконавчої влади, внутрішньої і зовнішньої політики країни. Уряд відповідальний перед президентом і парламентом Грузії. Уряд складається з премєр-міністра і міністрів. У складі уряду може бути державний міністр (державні міністри). Премєр-міністр покладає на одного з членів уряду виконання обовязків віце-премєра. Уряд і члени уряду складають повноваження перед президентом Грузії.

Главою уряду є премєр-міністр, який призначає на посаду та звільняє з посади інших членів уряду, у тому числі і силових міністрів. Відставка або припинення повноважень премєр-міністра автоматично викликає припинення повноважень інших членів уряду. Повноваження уряду припиняються відразу за визнанням повноважень новообраного парламенту.

Партія, що вийшла на перше місце в новому парламенті представляє кандидатуру премєр-міністра, якого формально висуне президент. Кандидат у премєр-міністри сам вибирає міністрів і разом з програмою уряду представить парламенту на затвердження. Для того, щоб заручитися довірою парламенту, необхідна підтримка з боку більшості складу членів парламенту за списком. Якщо повноваження уряду припиняються з іншої причини (не через обрання нового парламенту), президент подасть на затвердження ту кандидатуру на посаду премєр-міністра, яку йому запропонує парламентська більшість, або в разі відсутності такого, найбільша фракція за кількістю її членів.

Якщо парламент із двох спроб не зможе затвердити уряд більшістю свого складу за списком, тоді президент представляє законодавчому органу кандидатуру в премєр-міністри, яку йому запропонує 2/5 частини депутатів, і розпускає парламент і призначає позачергові парламентські вибори лише після того, як і з третьої спроби не вдасться висловити довіру уряду.

До прав виконавчої влади входить:

- виключне право представляти проект державного бюджету парламенту;

- звернення до парламенту з пропозицією ратифікації, денонсації або скасування міжнародних договорів і угод;

- звернення до президента з проханням скликання позачергової сесії або засідання парламенту;

- звернення до президента з вимогою призначення референдуму;

- призначати на посаду або звільняти з посади губернаторів регіонів.

У контрасигнації премєр-міністра перебувають правові акти президента, крім видаваних у воєнний час актів. Тут же визначено ті напрямки, в тому числі і розпуск Парламенту, призначення виборів, підписання закону, оголошення воєнного стану та його скасування, надання та припинення громадянства, призначення суддів, коли премєр-міністр не має право на контрасигнацію.

Судова влада незалежна і здійснюється тільки судами. Конституційний Суд Грузії є судовим органом конституційного контролю. Конституційний Суд Грузії складається з девяти суддів - членів Конституційного Суду. Трьох членів суду призначає Президент Грузії, трьох членів обирає Парламент більшістю не менше трьох пятих облікового складу, трьох членів призначає Верховний Суд. Строк повноважень членів Конституційного Суду - 10 років. Конституційний Суд зі свого складу строком на 5 років обирає Голову Конституційного Суду. Не допускається обрання Голови одного і того ж особи більше одного разу.

Конституційний Суд Грузії на підставі позову чи подання Президента Грузії, не менше однієї пятої членів Парламенту, суду, вищих представницьких органів Абхазії та Аджарії, Народного Захисника та громадян у встановленому органічним законом порядку:

- приймає рішення про відповідність Конституції законів, нормативних актів Президента, вищих органів влади Абхазії та Аджарії;

- розглядає спори щодо розмежування компетенції між державними органами;

- розглядає питання конституційності створення і діяльності політичних обєднань громадян;

- розглядає спори, повязані з конституційністю референдумів та виборів;

- розглядає питання конституційності міжнародних договорів і угод;

- на підставі позову громадян розглядає конституційність нормативних актів, що регулюють питання, передбачені главою 2 Конституції Грузії;

- здійснює інші повноваження, визначені Конституцією Грузії і органічним законом. Рішення Конституційного Суду остаточно.

Правосуддя здійснюється загальними судами. Верховний Суд Грузії у встановленій процесуальній формі здійснює нагляд за судочинством у загальних судах Грузії, в якості суду першої інстанції розглядає визначені законом справи. Голови Верховного Суду Грузії та суддів Верховного Суду за поданням Президента Грузії, більшістю спискового складу строком не менше ніж на 10 років обирає Парламент.