ВСТУП
Актуальність. Економічні відношення в суспільстві - складне багатогранне явище, вони вивчаються багатьма економічними науками. Найбільш глибокі, суттєві характеристики економічних відношень, таких як суспільні форми функціонування і розвитку суспільних виробничих сил, традиційно вивчає тільки політична економія.
Економічні відношення (та інші сторони відношень суспільно-економічної формації) завжди перебувають у розвитку і мають історичний характер. Теоретична економіка є однією з найдавніших наук. Вона завжди приваблювала увагу вчених і всіх освічених людей у всі часи - від Аристотеля і Ксенофонта до сьогоднішніх днів.
Сам термін «політична економія» виник пять століть тому. За цей період виникли і розвинулися велика кількість напрямів, шкіл і течій. Поява кожного з них, їх історія в кінцевому підсумку відображає історію розвитку суспільства, способи виробництва конкретної епохи, її внутрішні суперечності, світогляд певних класів і соціальних прошарків, ступень оволодіння тим чи іншим науковцем методологією пізнання економічних явищ і процесів.
Глибока криза всіх сторін життя суспільства не могла не позначитися на стані економічної науки в сучасних умовах. Криза економічної науки як окремої форми прояву загальної кризи природна, бо вона не могла не бути в силу того, що теоретична економіка є відображенням економічного життя суспільства. Але як відомо з історії розвитку економічної думки, саме економічні кризи слугували міцним поштовхом у розвитку теорії економіки. Так, теорія економікс А. Маршалла зявилася і одержала широке розповсюдження після кризи 1872 року і подальшою двадцятирічною депресією; кейсіанство - після кризи 1929-1933 рр. і подальшою депресією; монетаризм - після кризових явищ 60-70 років тощо.
Сьогодні інтерес освічених людей до політичної економіки не тільки не послабшав, а навіть зростає. Це пояснюється тими глобальними змінами, кризовими явищами, які відбуваються у всьому світі, і зокрема, в Україні.
Мета роботи - розкрити процес становлення політичної економії в контексті історичного розвитку людства, зясувати основні напрями та школи політичної економіки.
Завдання роботи: розглянути початок зародження політичної економіки в трудах мислителів Стародавнього світу;
- провести аналіз розвитку та становлення класичної політекономії;
- визначити основні напрями подальшого розвитку економічної теорії
наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.;
- охарактеризувати основні напрями сучасного розвитку економічної теорії;
- підвести узагальнюючи висновки.
В основу роботи покладено вивчення проаналізованих сучасними науковцями основних напрямів, концепцій і шкіл політичної економії і економічної теорії, викладені в підручниках, посібниках, аналітичних статтях в періодичних виданнях з питань історії розвитку політичної економії.
Структура роботи складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи 37 сторінок.
- ВСТУП
- Розділ 1. ГЕНЕЗИС ТА ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЕРЕДИНИ ХІХ ст.
- 1.1 Зародження і становлення політичної економії
- 1.2 Класична школа економічної науки (XVII-середина ХІХ ст.)
- Розділ 2. ОСНОВНІ ТЕЧІЇ ТА ШКОЛИ В ЕКОНОМІЧНІЙ НАУЦІ НАПРИКІНЦІ ХІХ- ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
- 2.1 Посткласичний напрямок розвитку економічної науки
- 2.2 Інституціоналізм
- 2.3 Кейнсіанський напрямок розвитку економічної теорії
- Розділ 3. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ У СУЧАСНИЙ ПЕРІОД (середина ХХ-початок ХХІ ст.)
- 3.1 Неокласичні концепції регулювання національної економіки
- 3.2 Сучасний неоінституціоналізм