2.2 Способи конвертації соціального капіталу у політиці
В Україні досі панують трансформаційні процеси суспільного життя. Тому у соціумі, який можна характеризувати як сукупність економічного, політичного, культурного та інших просторів (полей) [20], відбуваються динамічні процеси, через що вони тісно повязані між собою. Це детермінує появу достатньої кількості можливостей, для переходу одного виду капіталу в інший, в той, який вигідний діячу у даний момент. Конкретна ситуація, задіяні в процесі актори та "одиниця обміну" (статус, гроші, слава), в основному, визначають яким чином ваш капітал надбаний в одному полі конвертується на іншу площину і якими будуть результати. Таким чином, суспільство є тим місцем, полем або простором, на території якого звязки і відносини є своєрідним видом накопичуваних ресурсів. А суспільні відносини, котрі дають доступ до використання різноманітних ресурсів у різній кількості - це вже характерна особливість саме соціального капіталу. Тепер, більш конкретно, можна розглянути яким чином відбувається конвертація соціального капіталу в політиці.
Гроші, у формі економічного капіталу, тобто обсяг грошей, який може бути направлений на певних умовах на підвищення електоральних можливостей того чи іншого політика - це невідємна складова будь-якої політичної кампанії. Візьмемо приклад кампанії СКМ що управляє корпоративними активами Рината Ахметова, донецького бізнесмена, найбагатшої людини України і його політичні вподобання [23, с.75]. СКМ є найпотужнішою ланкою "донецького клану", тому, навряд чи, буде секретом яка частина політиків входить до його оточення, і на основі яких звязків мін може лобіювати власні інтереси. Отже, Ахметов зміг вдало конвертувати власний економічний капітал, у соціальний. На основі спонсорства він створив політичну вигідну для нього систему взаємозвязків, котра має позитивно впливати на його подальшу діяльність. І виходить так, що знову відбувається конвертація капіталу тільки вже з соціального в економічний, і все це відбувається саме в політичній сфері життєдіяльності суспільства. Подібну ситуацію, можна також розглянути на прикладі Романа Абрамовіча. Тісний перетин та взаємодія соціального капіталу з економічним були проаналізовані українським професором Веніаміном Сікорою: "Соціальний капітал стає головним напрямом економічного мислення в сфері економічного розвитку і фактично утверджується як нова парадигма. Соціальний капітал фактично складає 78 % у сукупному багатстві розвинених ринкових економік. Соціальний капітал виробляє те, без чого не може існувати ринкова економіка - довіру між людьми. Зараз на Заході, за дослідженнями Сікори [15, с.76], фактичний бум літератури, видаються сотні праць, статей, де обґрунтовується, що в разі відсутності певного рівня довіри між людьми в країні вся влада, все господарювання, вся лібералізація - це лише втрата часу.
Культурний капітал набагато важче передати, придбати, обміняти ніж фінансовий. Він є, так би мовити набутими заслугами, за власний досвід та діяльність, культурний капітал привязаний до свого носія найщільнішим чином. Механізми його передачі в політичну сферу набагато важче виявити чи розпізнати ніж у економічного капіталу. Тому, в основному в соціальний капітал він конвертується у формі людського та символічного капіталу.
Символічний капітал знаходить своє відображення у процесі творення іміджу кандидата. На сьогодні у політиці ніхто не обходиться без застосувань технологій створення позитивного іміджу. Не важливо чи це державні органи влади, або партія, чи окремий кандидат. Всі інститути та актори бажають виглядати у очах громадян впевненими, активними та достойними власних звань і посад. Політична кампанія - це система колективних дій, направлених на зміну структури влади, перерозподіл політичних повноважень, формування органів влади. Її успіх в значній мірі залежить від підтримки з боку населення [9, с.48]. Але, важливим моментом є не лише уміння оволодіти довірою населення, але і не втратити його. Тому що це вагомий ресурс діяльності та існування будь-якої політичної сили. Довіра - стан внутрішнього світу субєкта, обумовлений бажанням взаємини, що характеризується готовністю передачі певних прав відповідного субєкта іншим [4, с.4]. Довіра завжди була і буде мірилом успішності взаємодії між різними людьми, групами і організаціями. А особливо в політичній сфері життєдіяльності суспільства, коли люди довіряють тим чи іншим субєктам або інститутам презентувати ти захищати власні інтереси. Це ресурс у вигляді соціального капіталу, який накопичується на основі кропіткої праці з населенням та його структурним аналізом. Він хоч і нематеріального характеру, але отримати вдруге довіру від населення, набагато важче ніж альтернативне джерело фінансування. Для цього необхідно постійно підтримувати та корелювати свій імідж за допомогою результативних рішень або вдалої інтерпретації власної діяльності.
Вдало конвертувати соціальний капітал у символічний в політиці вдавалось багато кому, наприклад - Рональду Уілсону Рейгану, Арнольду Шварцнеггеру, Михайлу Евдокимову, Юлії Тимошенко, Віктору Ющенко, завдяки красивому вмінню говорити, переконувати, тримати себе у руках та використовуючи власне вдале положення ці люди змогли стати лідером думок на певний час для певної категорії населення. Рональд Рейган був відомим актором та радіоведучим, а став Президентом США. Арнольд Шварцнеггер - відомий актор, 2 терміни підряд був губернатором Каліфорнії. Михайло Евдокимов - заслужений артист Російської Федерації був головою адміністрації Алтайського краю. Для Ющенка вдалою основою конвертації соціального капіталу в символічний була - Помаранчева революція.
В політиці можна вдало конвертувати власний соціальний капітал в адміністративний. Наприклад, Президент - призначає голів обласних державних адміністрацій (Україна), або Премєр міністр пропонує особу на посаду міністра (Німеччина). Вони приймають такі рішення на основі багатьох факторів, але виключним та домінуючим є факт власних, довірливих стосунків. Тобто, на основі позитивних звязків, які виникли між політичними акторами, людина отримала змогу зайняти бажану державну посаду.
В політичному просторі простежується наявність у політичних агентів базового соціального капіталу, наприклад, у формі вигідних політичних звязків та знайомств, які дозволяють зайняти вигідну позицію у списку партії, або стати місцевим представником тієї чи іншої політичної сили.
Отже, соціальний капітал у виборчих кампаніях застосовується постійно. Він стає інструментом отримання політичної влади завдяки наданню його власнику, з одного боку, особливого роду ресурсів у вигляді сукупності звязків, відносин і зобовязань. З іншого боку, доступу до фінансових, фізичних, людських ресурсів третіх осіб, наявність якого неможлива поза соціальним середовищем, суспільством, соціальною структурою, відносинами між індивідами. Оскільки будь-яка політична влада передбачає використання засобів для забезпечення домінування субєкта влади над обєктами владарювання у формі примусу, сили, переконання, маніпулювання, спонукання чи авторитету, соціальний капітал є додатковим видом ресурсів на рівні з матеріальним, фінансовим, людським та іншими його видами. А в деяких випадках він можливо і виступає на перший план.
- Вступ
- Розділ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення виборчих кампаній як способу конвертації соціального капіталу
- 1.1 Специфіка категоріального апарату дослідження конвертації соціального капіталу у виборчих кампаніях
- 1.2 Стан наукової розробки проблеми сутності виборчих кампаній як способу конвертації форм капіталів
- 1.3 Підходи і методи дослідження виборчих кампаній як способу конвертації соціального капіталу
- Розділ 2. Використання соціального капіталу у політичних процесах
- 2.1 Особливості застосування соціального капіталу у політичній сфері життєдіяльності
- 2.2 Способи конвертації соціального капіталу у політиці
- 2.3 Конвертація соціального капіталу у виборчих кампаніях
- Висновки
- 3.Процес оптимізації структури капіталу
- Тема 2.3 Управління процесом експлуатації капіталу.
- 35.Облік процесу формування капіталу
- Аналіз використання капіталу.
- Еволюція поглядів на систематизацію соціального капіталу
- 8.9. Аналіз використання капіталу
- 65. Міжнародний рух капіталу
- 8.9. Аналіз використання капіталу
- 1. Процес інвестування капіталу.
- Сутність міжнародного руху капіталу